3 хв

Океан — це аж ніяк не тихе місце. Звуки відіграють ключову роль у підводному житті

Поділитися

Довгий час вважалося, що океан — це місце тиші. Ця помилка вкоренилася в свідомості людей насамперед завдяки знаменитому фільму Жака-Іва Кусто «Тихий світ». Однак реальність зовсім інша — морське середовище сповнене звуків, які мають надзвичайно важливе значення для його мешканців. Від спілкування на відстані тисяч кілометрів у китів до попередження про небезпеку у омарів — акустичні сигнали керують життям під водою набагато більше, ніж ми думали.

Джерело: Pexels

Піонери дослідження океанів протягом довгих десятиліть зосереджувалися насамперед на візуальних аспектах морського середовища. Акустична сторона підводного життя залишалася поза увагою. Уявлення про океан як про тихе місце виникло насамперед завдяки знаменитому документальному фільму «Тихий світ», знятому Жаком-Івом Кусто разом зі своїми колегами. У ньому дайвери плавають у спокійному й приглушеному світі, де тварини спілкуються переважно за допомогою візуальних сигналів та хімічних речовин.

Кити чують на відстані тисяч кілометрів

Однак сучасні дослідження показують зовсім інше. Звук має для багатьох морських видів принципове значення. Китоподібні — кити, дельфіни та морські свині — є чудовими «ораторами» океанів. Вони здатні спілкуватися між собою на відстані, що перевищують 2 000 кілометрів. Навіть найдрібніші організми, що мешкають на морському дні та відіграють ключову роль у підтримці рівноваги екосистем, можливо, використовують звукові сигнали для взаємного спілкування.

На це питання намагаються відповісти вчені в рамках дослідження в університеті UQAR. Мета — з’ясувати, чи має шумове забруднення значний вплив на поведінку та комунікацію морських тварин.

Вас може зацікавити: ПАБНИЙ КВІЗ: Шкільні питання, які можуть дошкуляти навіть під час літніх канікул

Личинки орієнтуються за звуками

Недавні дослідження показують, що природний звуковий ландшафт та звуки, які видають самі тварини, регулюють різні аспекти життя морських безхребетних — тобто тварин без внутрішнього скелета. Вже з раннього віку крихітні плаваючі личинки молюсків, гребінців та устриць перебувають під впливом звуків у своєму оточенні.

Дивно, але, здається, ці личинки притягуються звуками. Наприклад, личинки устриць частіше осідають у середовищі, де лунають звуки, що видають представники їхнього виду. Ці звуки слугують чудовим індикатором місць, сприятливих для життя.

Звук залишається основним аспектом і для виживання дорослих тварин та їхнього розмноження. Деякі види молюсків здатні сприймати свій акустичний ландшафт і синхронізувати з ним сезонне спарювання, тим самим підвищуючи шанси на запліднення.

Омари використовують гудіння замість фізичної боротьби

Що стосується ракоподібних, дослідження показують, що самці європейських омарів видають дзижчальні звуки під час конкурентних сутичок. Ці звуки виникають завдяки низькочастотним вібраціям панцира і слугують для відлякування суперників. Ця комунікаційна стратегія, яку перейняли різні морські та наземні види, допомагає їм уникнути потенційно виснажливих і шкідливих фізичних сутичок.

Морські безхребетні можуть використовувати звуки також для попередження про небезпеку, наприклад, про хижака. Клацання мушель гребінця, що втікає, або ритмічне стукання морського равлика об мушлю можуть бути попереджувальними сигналами. Коли кальмар нападає на омара, він намагається відлякати нападника, видаючи залякувальні звуки.

Вода є ідеальним середовищем для поширення звуку

Вода є чудовим середовищем для поширення звуку — набагато кращим, ніж повітря. Тому цілком реалістично припустити, що переважна більшість морських тварин реагує на звукові сигнали. Цей феномен досі значною мірою ігнорувався, насамперед тому, що багато океанічних звуків залишаються нечутними для нашого вуха. Однак краб може сприймати морське дно як довгу послідовність різних звуків.

Вас може зацікавити: Як довго ви б вижили у космосі без скафандра

Людська діяльність порушує природне звукове середовище

Одне можна сказати напевно — людська діяльність принесла в морське середовище шумове забруднення, і організми мусять знайти способи пристосуватися до цих змін. Будівництво нової інфраструктури та перевезення вантажів стають дедалі частішими джерелами шумового забруднення в наших морях.

На далекій півночі, де тане морський лід і відкриваються нові торговельні маршрути, будуть виникати нові акустичні ландшафти. Їхній вплив на місцеву фауну необхідно буде оцінити. Вчені вже довели, що на фізіологію та поведінку тварин впливає деградація їхнього природного звукового ландшафту.

Багато видів надзвичайно чутливі до антропогенного шуму — тобто шуму, спричиненого людиною. Він охоплює частоти, які легко сприймаються морськими безхребетними. З огляду на те, що використання звуку в морському середовищі набагато поширеніше, ніж раніше вважалося, необхідно зрозуміти наслідки зростання шумового забруднення в наших океанах.

Шум, який завдає найбільшої шкоди живим організмам, необхідно обмежити, щоб численні мешканці океану могли повернутися до свого звичного звукового середовища. Тільки так ми зможемо забезпечити, щоб підводний світ залишився функціональною екосистемою й для майбутніх поколінь.

Джерела статті: theconversation.com, oceantoday.noaa.gov, dfo-mpo.gc.ca, nespechej.cz

Автор статті: Катерина Урбанова

Інші статті з NESPECHEJ.cz

Цю статтю опубліковано на основі джерел NESPECHEJ.cz

Nespechej.cz — це запрошення сповільнитися й знову помітити речі, які у щоденному поспіху легко випускаються з уваги. Сайт пропонує натхнення для простішого й усвідомленішого життя, у якому важливі не постійні досягнення, а внутрішня рівновага.Теми Nespechej.cz стосуються здоров’я, душевного...

Всі статті цього автора